Авторизация даст возможность комментировать публикации, записываться на мероприятия. Вы будете всегда в курсе происходящих событий.

Авторизация на сайте

Также, Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях:

Регистрация на портале

Правила регистрации на портале

Регистрация на сайте

Также, Вы можете авторизироваться при помощи вашего профиля в социальных сетях:
28.09.2017, 10:32
2295
0

Три місяці за новими правилами: як працює будівельний ринок України сьогодні

Голова ДАБІ Олексій Кудрявцев про те, як працює будівельний ринок після набуття чинності закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності"

Розпочався діловий рік. Для учасників будівельного ринку, як правило, це період планування, переговорів, проектувань та, хоча й не пожвавленого, але стабільного будівництва. Цьогорічний сезонний пік будівельних робіт ознаменувався подіями, на які довго чекала галузь, – 10 червня набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності". Експерти характеризують його, як дієвий механізм протидії будівельним аферам, а також суттєвий крок у розвитку бізнесу, у тому числі, малого та середнього. Про перші результати роботи галузі за "новими правилами" ми запитали у голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексія Кудрявцева.

Олексій Віталійович, чи можна вже говорити про практичні результати змін на будівельному ринку, зокрема у секторі малого та середнього бізнесу?

З часу вступу в силу Закону минуло три місяці, це не так багато. Для чіткого виявлення тенденцій потрібно аналізувати статистику за більш тривалі періоди, однак вже сьогодні ми спостерігаємо значне пожвавлення на будівельному ринку в секторі малого та середнього бізнесу. За сім місяців цього року ДАБІ було опрацьовано на 20% більше дозвільних документів, ніж за аналогічний період 2016-го. На 15% збільшилась кількість об’єктів малого підприємництва, як тих, що будуються, так і вже введених в експлуатацію. І це, у тому числі, завдяки законодавчим змінам та спрощенню процедур.

Водночас, сьогодні можна говорити і про ще одну позитивну динаміку, пов’язану з нововведеннями у містобудуванні – це зменшення появи нових самочинних будівництв.

Як фактично змінилися дозвільні процедури для громадян та підприємців з набранням чинності Закону? В чому полягає спрощення сьогоднішнього процесу оформлення документів на будівництво, порівняно з минулою застосовуваною практикою?

Фактично законодавчі зміни перевели всі незначні об’єкти, що раніше будувалися на підставі декларацій, на більш просту та зрозумілу для громадян та підприємців процедуру – повідомлення.

Раніше у замовників виникали постійні проблеми з заповненням декларацій про початок виконання будівельних робіт: незважаючи на консультативну підтримку, як правило, з першого разу подати декларацію не вдавалося – через численні технічні помилки її повертали на доопрацювання.

Сьогодні чинне законодавство забороняє відмови у реєстрації чи повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Головною умовою оформлення таких документів є наявність прав власності чи користування земельною ділянкою, будівельного паспорта чи містобудівних умов і обмежень та проектної документації.  

Тобто, сьогоднішня позиція держави щодо роботи з громадянами та дрібним бізнесом у містобудуванні наступна – подавши документи, особа повинна мати можливість вже на наступний день почати будівництво.

Зі свого боку, організаційно ми створюємо умови, щоб практика відмов у реєстрації документів на об’єкти незначного класу наслідків назавжди залишилась у минулому. На жаль, є посадовці на місцях, і навіть в новоутворених органах держархбудконтролю, які не розуміють чи не бажають сприймати нові стандарти роботи. Досі по Україні є випадки повернення документів по об’єктам незначного класу наслідків. Їх загальна кількість складає близько 2% від загального обсягу опрацьовуваних повідомлень. Але таких посадовців чекають відповідні кадрові рішення.

Хочу зазначити, що сьогодні майже 75% міст з населенням понад 50 тисяч здійснюють контроль за містобудівною ситуацією самостійно. Тож відповідальність перед місцевими мешканцями несе, перш за все, місцева влада. Загалом в Україні функції держархбудконтролю отримало понад 80 органів місцевого самоврядування, з них в тому числі майже всі обласні центри, окрім Запоріжжя, Полтави і Хмельницького.

Ще один суттєвий крок у доступності та зручності дозвільних процедур – це запровадження електронних сервісів. На сьогодні у галузі впроваджено низку е-послуг, якими громадяни та бізнес-структури можуть легко скористатися, а отже розпочати та завершити будівництво онлайн. Відповідні сервіси доступні на офіційному веб-порталі Держархбудінспекції та Єдиному державному порталі адміністративних послуг.

Наскільки електронні послуги популярні серед населення?

В умовах сьогоднішньої інформатизації суспільного життя електронні послуги продовжують набирати популярності.

Зрозуміло, що коли стоїть вибір зареєструвати документи у відповідному державному органі чи скористатися Інтернетом, громадяни обирають останній варіант. Адже не потрібно витрачати час, підлаштовуватись під графік роботи того чи іншого органу, стояти у чергах. Достатньо мати доступ до Інтернету та цифровий електронний підпис, щоб у будь-який час доби, подати, наприклад, повідомлення про початок будівельних робіт.

У містобудуванні щомісяця ми відмічаємо тенденцію до збільшення кількості користувачів е-сервісами. Так, за три останніх роки вже понад 2,6 тис. об’єктів розпочато або введено в експлуатацію через електронні системи. Це якраз, приватна забудова, малоквартирні будинки, адміністративно-побутові будівлі малого та середнього бізнесу. Тобто, категорія, яка об’єднує 80% усього будівництва в Україні.

Тобто, мінімізується вплив чиновника у даному процесі, усуваються корупційні складові. І якщо раніше частою причиною самовільного індивідуального будівництва було небажання громадянина зв’язуватись з державними органами, збирати довідки та вистоювати у чергах, то сьогодні мешканці охоче оформлюють будівельні роботи.

Жителі яких регіонів найбільше користуються електронними послугами?

Найбільше електронних послуг надається у Київській та Львівській областях.

Як вирішується питання із вже існуючими скандальними будівництвами Києва, що сьогодні мають широкий суспільний резонанс?

Кожен такий випадок потрібно розглядати індивідуально, детально вивчати та приймати конструктивні рішення. Наразі саме цим і займається створена міжвідомча робоча група з питань законності будівництва деяких об’єктів Києва. До її складу увійшли представники ДАБІ, Мінрегіону, Міністерства культури, Мін’юсту, Держгеокадастру, КМДА та Київради, а також фахівці у галузі будівництва та архітектури, громадські організації, представники громадськості.

Звичайно, коли починається велике будівництво, це викликає занепокоєння у мешканців прилеглих будинків, які не бажають, щоб порушували їх спокій. Водночас, є активісти, які дійсно намагаються відстоювати свої права та права громадськості, допомагають державі слідкувати за законністю. І це позитивна практика дійсно свідомого громадянського суспільства.

Завдання держави побудувати таку модель взаємодії, в якій б враховувались та дотримувались інтереси кожної сторони: держави, якій потрібні інвестиції, розвиток виробництва, бізнесу, економіки в цілому, добросовісних підприємців, які створюють робочі місця, платять податки, будують інфраструктуру та громадян, які повинні почувати себе захищено та комфортно на власній території.

Держархбудінспекція продовжує пошук механізмів для вдосконалення інвестиційно привабливого будівельного ринку в Україні – з рівним доступом для кожного учасника та чесними правилами роботи. Ми аналізуємо можливі наявні прогалини у законодавстві, моніторимо ситуацію по країні, ведемо діалог з експертним середовищем та представниками ринку.  В той же час для швидкого реагування на можливі перешкоди чи проблеми в представників бізнесу Держархбудіспекція налагодила тісну співпрацю з Радою Бізнес-Омбудсмена, Американською торговельною палатою в Україні та Європейською Бізнес Асоціацією. 

Чи існує механізм для запобігання порушень при видачі дозвільної документації? Який? Чи працює він на практиці?

Працюючи над Законом, у дискусіях із народними депутатами, експертами, різним учасниками будівельного ринку, одним з основних стояло питання саме створення такого механізму, щоби нівелював будь-які можливості для порушень при видачі дозвільної документації. Практика підтверджує, що порядок оформлення дозвільних документів за класом наслідків (незначний, середній, значний), а не за категорією складності об’єкта будівництва, і став тим самим механізмом.

Недобросовісні забудовники більше не можуть занижувати категорію складності, свідомо декларувати недостовірну інформацію (про право на земельну ділянку чи містобудівні умови та обмеження) та зводити об’єкти без дозвільних документів. Зараз цей механізм ми апробовуємо в дії і він вже дає позитивні результати.

ABCnews

Комментариев: 0
Для того, чтобы оставлять комментарии Вам нужно войти или зарегистрироваться.
Читайте также:
Новости Все новости
Подробнее